БРАТЧИК, -а, ч. 1. Член товариства, компанії; товариш. 2. Член братства (у 1 знач.). // Член козацької Січі; січовик. 3. іст. Заможний ремісник, повноправний член цеху. 4. діал. Братик.
Братчик в інших словниках
| Братчик — Тлумачний словник української мови |