БРОДЯЧИЙ, -а, -е. Який не живе на одному місці або не має постійного місця проживання. // Який постійно переходить з місця на місце; мандрівний. Бродячий собака. // Який має або виявляє схильність бродити, переходити з місця на місце. Бродяча натура. брогги, -ою. -оїш, недок., діал. Баламутити.
Бродячий в інших словниках
| Бродячий — Російсько-український академічний словник (А–П) |