Брокер — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БРОКЕР, -а, ч. Окрема особа чи фірма, що спеціалізуються на посередницьких біржових операціях; маклер. ** Вексельні брокери - посередники в угодах з обліку та переобліку векселів.