Бронза — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БРОНЗА, -и, ж. 1. Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами. 2. Художній виріб із такого сплаву. 3. перен. Колір, подібний до кольору такого сплаву. 4. розм. Про бронзову медаль (бронзові медалі) за третє місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін.