Бряжчати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БРЯЖЧАТИ, -чу, -чиш, ведок. 1. Ударяючись, утворювати дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети). // чим. Викликати дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих і т. ін. предметах або трусячи ними. 2. на чому, розм. Невміло або недбало грати на музичному інструменті.