БУВАТИ, -ію, -ієш, яедок. X. Існувати, бути (з відтінком багатократності). ** Бувій [здоров]; Бувій [здорова] - усталена формула прощання з однією особою. Бувайте [здорові] - прощання з кількома особами або з однією в разі звертання до неї на "ви", як [ніби] ке бувало - зник (зникла і т. ін.) без сліду. 2. Відбуватися (не раз); траплятися. 3. Іноді приходити, приїжджати куди-небудь, відвідувати кого-, що-небудь. 4. Тимчасово перебувати де-небудь. 5. Уживається у знач, зв'язки в складеному присудку.
Бувати в інших словниках
| Бувати — Тлумачний словник української мови |