Будка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БУДКА, -и, ж. 1. Невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування. Суфлерська будка. 2. Будиночок залізничного сторожа. 3. Півкругле накриття на возі, вантажному автомобілі, човні і т. ін. 4. заст. Простий екіпаж із верхом. 5. Невеличке крите приміщення для собаки; конура.