Булава — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БУЛАВА, -й, ж. 1. Кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін. 2. іст. Палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була колись військовою зброєю. // Така ж палиця як символ влади. 3. заст. Символ влади, який урочисто вручався найвищій посадовій особі в Україні - обраному або наказному гетьману - за часів гетьманату. Гетьманська булава.