Бульбашковий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БУЛЬБАШКОВИЙ, -а, -е. Прикм. до бульбашка. ** Бульбашкова камера, фіз. - прилад для реєстрації слідів (треків) заряджених частинок високих енергій, дія якого ґрунтується на закипанні перегрітої прозорої рідини поблизу траєкторії частинки. бульбисько, -а, с. Поле, з якого зняли врожай картоплі.