Бум — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БУМ1, виг. Уживається як наслідування звуку від пострілу, удару дзвона, барабана і т. ін. ** НІ бум-бум не знати - зовсім не розумітися на чомусь.
БУМ2, -у, ч. 1. Різке короткочасне зростання попиту на які-небудь товари, акції і т. ін., яке супроводжується збільшенням цін на них, зростанням виробництва, торгівлі і т. ін. // фін. Штучне пожвавлення, галас, створювані з метою підвищення грошового курсу. 2. Період швидкого економічного зростання. 3. перен. Галас, пожвавлення навколо чого-небудь.
БУМ2, -а, ч. Спортивний прилад (снаряд) для вправ із рівноваги.