БУНКЕР, -а, ч. 1. Вмістище для недовгого зберігання і перевантаження сипких матеріалів; може бути складовою частиною якоїсь машини (напр., комбайна). 2. У воєнній термінології - підземне сховище, вогнева точка. ** Зайти за бункером, мор. - зайти в порт для поповнення пальним, прісною водою, провіантом.
Бункер в інших словниках
| Бункер — Словник чужомовних слів і термінів |
| Бункер — Тлумачний словник української мови |