БУНТАР, -А, ч. Підбурювач до бунту, учасник бунту. // Непокірлива, схильна до бунту людина. бунтарка, -и. Жін. до бунтар.
Бунтар в інших словниках
| Бунтар — Словник чужомовних слів і термінів |