Буркати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БУРКАТИ1, -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти.
БУРКАТИ', -аю, -аєш, недок., перех., рідко. Те саме, цо будити.