Буршсин — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БУРШСИН, -у, ч. Скам'яніла викопна смола хвниних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків); використовується для виготовлення прикрас, мундштуків для куріння тощо; янтар. 2. Виріб з цієї смоли. 3. перен. Те, що кольором, блиском, прозорістю нагадує таку смолу.