Біб — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БІБ, бобу, ч. 1. Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. 2. Плоди цієї рослини. 3. Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур із родини бобових. ** на бобах, перев. із сл. зоставатися, сидіти, зостав л я т и і т. ін. - без нічого, ні з чим.