БІГУНОК1 , -нка, ч тех. 1. Рухома деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. 2. Рухомий контакт у трамблері, розподілювачі двигуна внутрішнього згоряння.
БІГУНОК2 , -нка, ч., розм. Те саме, що обхідний листок.
Бігунок в інших словниках
| Бігунок — Тлумачний словник української мови |