БІДНИЙ, -а, -е. 1. Який живе в нужді, нестатках; соогий; прот. багатий. // Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. // у знач. ім. бідний, -ного, ч. Убога людина, бідняк. 2. Такий, як у бідняка, власт. біднякові; недорогий, непишний. 3. Невеликий кількістю, недостатній. 4. Який має в незначній кількості потрібні риси, ознаки. 5. на що, чим. Який має, містить мало, недостатньо чого-небудь. 6. Який викликає співчуття; нещасний, бідолашний.
Бідний в інших словниках
| Бідний — Фразеологічний словник української мови |