Бідовий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БІДОВИЙ, -а, -е, розм., рідко. Жвавий, сміливий, рішучий. бщолага див. бідоліха. бідолаха, бідолага, -и, ч. і ж розм. Бідна, нещасна людина; бідняга. бідолашечка, -и, ч, і ж. Пестл. до бідолішка. бідолашка, -и, ч. і ж. Пестл. до бідолаха.