Білабіальний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БІЛАБІАЛЬНИЙ, -а, -е: ** Білабіальний звук, лінгв. -приголосний звук, що утворюється зближенням або зімкненням обох гсо; гсоно-гсоний звук. білан, -а, ч. 1. Шкідник садових і городніх культур - білий метелик із чорними жилками або плямами на крильцях. 2. діал. Блондин. біластий див. білистий.