Білизна — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БІЛИЗНА1, -и, ж., збірн. Спідній одяг, який одягають безпосередньо на тіло (труси, кальсони, ліфчики, комбінації тощо) або тканинні вироби для побутових потреб (простирадла, наволочки, скатертини і т. ін.). Раніше виготовлявся з бавовняної, льняної або шовкової тканини, переважно білого кольору. ** чоловіча білизна - труси, кальсони, майки, футоолки, натільна сорочка та ін. Жінбча білизна - жіночі трусики, ліфчики, комбінації та ін. Постільна білизна - простирадла, наволочки, підодіяльники та ін. Столова білизна 7 скатертини, серветки, рушники та ін.
БІЛИЗНА2, -и, ж. Хижа прісноводна промислова риба. білизна, -й, ж. Абстр. ім. до білий 1; білість.