БІЛИТИ, білк), білиш, недок., перех. 1. Робити білим, покриваючи розчином крейди, вапна і т. ін. 2. Доводити до білого кольору, вибілювати у воді й на сонці (полотно і т. ін.). 3. Робити чистим, білим, умиваючись.
Білити в інших словниках
| Білити — Тлумачний словник української мови |