Білозір — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БІЛОЗІР', -збру, ч. Багаторічна трав'яниста рослина з білими поодинокими квітками з п'яти пелюсток, що росте на вологих луках і болотах. Білозір болотяний.
БІЛОЗІР2, -збра, ч., вар.-поет. Уживається як постійний епітет назв білозорих, яснооких людей, тварин, птахів, а також місяця.