БІТ1, -а, ч. 1. Мінімальна одиниця виміру кількості інформації та об’єму пам’яті комп’ютера (дорівнює одній комірці або одному двійковому знаку типу "так-ні"). Стартовий біт. Біт модифікації. 2. Одиниця ємності пам'яті, яка відповідає одному двійковому розряду. ** Біт вірогідності - розряд, що додається до слова у пам'яті ЕОМ для зазначення вірогідності. Біт-заповнювач - біт, який використовується для заповнення байта і не несе інформації. Біт захисту - двійковий розряд у ключі пам'яті, що встановлює захист відповідного блока пам'яті від запису. Біт кадрування (син-хронізацїі) - біт, що забезпечує у комбінації з іншими аналогічними бітами можливімть розділення символів у потоці бітів. Біт маски - біт регістра, що його встановлюють у нульове чи одиничне значення для дозволу або заборони певних операцій. Інформаційний біт - біт даних, що несе інформацію (на відміну від біта-заповнювача). Служббвий біт - біт, призначений для допоміжних службових цілей.
Біт в інших словниках
| Біт — Тлумачний словник української мови |