Вабильщик — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВАБИЛЬЩИК, -а, ч., мисл. Мисливець-приваблювач певного виду птахів чи звірів за допомогою копіювання голосу цих тварин. вабити, -блю, -биш; мн. ваблять; недок. 1. перех. і неперех. Манити кудись чимось принадним, викликати бажання до чого-небудь. 2. перех. і неперех. Притягати до себе, викликати потяг. 3. перех., мисл. Приманювати птахів і звірів ва-биком або звуками, підробленими під їхні голоси.