Важкоцентрвний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВАЖКОЦЕНТР0ВНИЙ, -а, -є. Який важко центрувати. ВАЖКУВАТИЙ, -а, -є. Дещо важкий (у 1 - 9 знач.). ВАЖКУВАТІСТЬ, -тості, ж. Абстр. ім. до важкуватий. ВАЖКУВАТО. Присл. до важкуватий. // у знач. присудк. сл. Про наявність певних труднощів у чомусь.