Вакханка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВАКХАНКА, -и, ж 1. В античному світі - жриця бога Вакха, учасниця вакханалій (у 1 знач.). 2. перен. Жінка, нестримна у проявах своєї пристрасті, хоті.