ВАЛИТИ', валю, валиш, недок. 1. перех. Примушувати падати, силою перекидати. // Убивати. // Зрізувати, зрсоувати (дерево, ліс). // Рсинувати, розламувати. // перен. Позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і т. ін.). ** Валити з ніг кого: а) ударивши, штовхнувши, змушувати падати; б) позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і т. ін.); в) виснажувати, змучувати. 2. перех. Класти щось на кого-, що-небудь безладно або у великій кількості. Валити все докупи. 3. перех., на кого, перен. Накладати якісь обов'язки, обтяжувати роботою. // Перекладати на когось відповідальність за провину і т. ін. 4. перех. Безладно чи у великій кількості скидати що-небудь кудись. 5. перех. і неперех., діал. Бити.
ВАЛИТИ2, валить, яедок. 1. Іти у великій кількості, просуватися натовпом. // Рухатися густою масою. 2. Іти навально, грсоо, напролом.
ВАЛИТИ', валю, валиш, яедок., перех. Прясти з клоччя вал (див. вал2).
ВАЛИТИ, -Аю, -Аєш, ведок. 1. перех. Те саме, що валити' 1. 2. перех. Забруднювати. 3. перех. Розминаючи і дуже ущільнюючи, збивати (з вовни, шерсті, пуху тварин і т. ін.). 4. веперех., наказ, сп. валай (валайте), розм. Має знач, спонукання до дії. 5. зах. Каструвати коня.
Валити в інших словниках
| Валити — Тлумачний словник української мови |