Вертун — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВЕРТУН1, -А, ч. 1. Неспокійна, непосидюча, вертлява людина. 2. Голсо штучно виведеної породи, що може у польоті перекидатися через голову або крило. " Соснбвий вертун - хвороба молодих сосен, що проявляється у викривленні пагонів.