ВЕРХОВИЙ, -А, -А. 1. Стос, до верху (у 1 знач.); який міститься, перебуває, діє і т. ін. зверху, нагорі. 2. Пов'язаний з пересуванням верхи. Верховий кінь. 3. Який їздить верхи. // у знач. ім. верховий, -вого, ч. 4. Який міститься, знаходиться і т. ін. ближче до верхів'я ріки. " Верховий вітер, діал. - вітер, що дме з верхів'я ріки. 5. у знач. ім. верховий, -бго, ч. Робітник, що знаходиться на верхньому майданчику бурової вишки; верховик.
Верховий в інших словниках
| Верховий — Словник чужомовних слів і термінів |