Верховина — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВЕРХОВИНА, -и, ж. 1. Верхня, найвища частина чого-небудь (перев. гори, дерева). 2. перев. Найвищий ступінь чого-небудь. 3. тільки одн. Назва високогірної місцевості в межах Українських Карпат.