ВЕРШНИК, -а, % 1. Людина, що їде верхи на коні; верхівець. 2. тільки мв., іст. Один із привілейованих станів у Стародавньому Римі та Стародавній Греції, з якого формувалася кіннота.
Вершник в інших словниках
| Вершник — Російсько-український академічний словник (А–П) |