Веселий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВЕСЕЛИЙ, -а, -є. 1. Сповнений веселощів (у 1 знач.), радісного, безтуроотного настрою. //- Який виражає веселощі (у 1 знач.), радісний настрій. //- Схильний до веселощів (у 1 знач.). //- Грайливий (перев. про тварин). 2. Який викликає веселощі (у 1 знач.), радісний настрій своїм жартівливим змістом, бадьорою мелодією і т. ін. //- Який викликає радісний настрій у зв'язку зі сприятливими обставинами. 3. Приємний на вигляд, світлий, яскравий. 4. у звач. ім. веселий, -ого, у., жарг. Гомосексуаліст.