ВИБУХ, -у, ч. 1. Розрив вибухової речовини, спеціального снаряда, оболонки чого-небудь і т. ін., з дуже сильним звуком і великою рсинівною силою. // Хімічна реакція, при якій за дуже короткий час іюзширюються утворені гази, спричиняючи рсинівні дії. 2. чого, перен. Раптовий бурхливий вияв якого-небудь почуття, дії. 3. філос. Дуже швидкий стрибкоподібний перехід якого-небудь явища від старої до нової якості, який ґрунтується на антагоністичній суперечності. ** Демографічний вибух - різке збільшення чисельності населення. Інформаційний вибух - різке збільшення обсягу інформацїї. 4. лінгв. Раптовий вихід струменя повітря за розкриття зімкнутих органів мовлення під час вимовляння звуків.
