Вид — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВИД1, -у. ч. 1. Те саме, що обличчя. // рідко. Вигляд, зовнішність. 2. на що і без додатка. Частина місцевості, яку видно; краєвид. ** на виду -так. що видно.
ВИД2, -у, ч. 1. Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ і т. ін.; тип. 2. Підрозділ, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу - роду. 3. Нижча одиниця в системі класифікації тваринного та рослинного світу, що об'єднує тварин або рослини, які мають однакові ознаки, і входить до складу вищої одиниці - роду. ** Зникаючий вид: у біології - вид. загальна чисельність якого на даний час досягла критично малих величин. Рідкісний вид: у біології - вид. який не перебуває під загрозою зникнення. але загальносвітова чисельність якого дуже мала. 4. лінгв. Граматична категорія в слов'янських і деяких інших мовах, що характеризує дію і стан з погляду їх тривання. Недоконаний вид. Доконаний вид.