Вилазити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВИЛАЗИТИ, -Ажу, -Азиш, док., розм. 1. Лазячи, побувати скрізь, у багатьох місцях. 2. Багато ходити, побувати скрізь, у багатьох місцях.
ВИЛАЗИТИ, -Ажу, -азнш і вилізати, -Аю, -Аєш, не-док., ВИЛІЗТИ, -зу, -зеш, док. 1. Лізучи, вибиратися звідки-небудь, кудись. // розм. Виходити звідки-небудь, притримуючись руками або продираючись, протискуючись. // перев., розм. З труднощами позбавлятися чого-небудь, виходити з якого-небудь становища. Вилазити з боргів. 2. Підніматися нагору, лізучи, чіпляючись за що-небудь. // розм. Виходити на яке-небудь підвищення, на гору і т. ін. // перен., розм. Домагатися певного суспільного становища будь-якими засобами. 3. розм. З'являтися, показуватися де-небудь, пробиватися звідкись назовні; висуватися. // переи. Робитися помітним. 4. Випадати (про волосся, вовну і т. ін.). 5. тільки недок., із запереч, не. Постійно перебувати де-небудь, не виходити звідкись. // перед. Постійно перебувати в якомусь стані, становищі.