ВИМОВЛЯТИ, -яю, -Аєш, недок., ВИМОВИТИ, -влю, виш; мн. вимовлять; док., перех. 1. Передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином. 2. Говорити що-небудь, промовляти. // Висловлювати думку, враження, почуття. 3. розм. Благати, випрохувати. // Домовляючись про що-небудь, домагатися якоїсь вигоди, одержання чогось і т. ін. 4. діал. Дорікати. 5. діал. Відмовляти.
