ВИПАДАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ВИПАСТИ, -аду, -адеш, док. 1. Падати з чого-небудь, звідкись назовні. // Унаслідок ослаблення, захворювання і т. ін. не триматися (про зсои, волосся). // перед. Не входити до гурту осіб, що мають спільну ознаку, до ряду однорідних предметів, явищ. Випадати з поля зору. 2. Падати на землю (про дощ, сніг і т. ін.) або осідати (про росу, іній тощо). 3. кому. Діставатися, припадати внаслідок яких-небудь обставин. Випадати на долю. 4. Траплятися, бувати. 5. лінгв. Зникати всередині слів під час їх зміни або словотворення (про звуки).
Випадати в інших словниках
| Випадати — Фразеологічний словник української мови |