ВИПАДКБВИЙ, -а, -є. 1. Який стався несподівано, непередбачено. // Перший-ліпший, який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин. // Який став ким-, чим-небудь непередбачено, несподівано. Випадкова куля. 2. Не обумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин. 3. Який буває або трапляється іноді, непостійно, несистематично, час від часу. 4. Який складається з різних, мало пов'язаних між собою частин, речей, зібраних без певного принципу. 5. філос. Який ґрунтується на випадковості (у 4 знач.).
