Вир — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВИР, -у, ч. 1. Місце у річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій. 2. чого або який, перен. Бурхливий, стрімкий рух, який захоплює, втягає за собою.