ВИРЯДЖАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ВИРЯДИТИ, -джу, -диш, док., перех. 1. Гарно, пишно воирати, причепурювати кого-небудь або одягати в незвичний одяг. 2. Споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого-, що-небудь звідкись, кудись. 3. Проводжати кого-небудь під час від'їзду кудись. 4. розм. Проганяти, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти звідкись.
Виряджати в інших словниках
| Виряджати — Тлумачний словник української мови |
| Виряджати — Фразеологічний словник української мови |