ВИТИРАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ВИТЕРТИ, -тру, -треш; мин. ч. витер, -ла, -ло; док., перех. 1. Робити що-небудь сухим або чистим, стираючи щось із його поверхні. 2. Довго носячи, робити потертим, зношеним (про одяг). Витерти рукава. // Часто тручи, робити гладким, стертим. Витерти поручні. 3. Тертям (сірника, шматків дерева один об одний) добувати вогонь. 4. Наносячи на шкіру певну рідину або мазь, втирати їх з лікувальною метою або робити масаж. 5. Відокремлювати насіння від лузги способом тертя між чим-небудь.
Витирати в інших словниках
| Витирати — Фразеологічний словник української мови |