Вихователь — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВИХОВАТЕЛЬ, -я, ч. Людина, яка виховує, навчає дітей і молодь, прищеплює їм навички і правила поведінки, певні погляди. // Педагог, який стежить у певному закладі за поведінкою дітей і відповідно її спрямовує. //- Тни, хто спрямовує силу свого впливу на виховання класу, суспільства і т. ін. в певному напрямі.