Виходець — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Виходець

ВИХОДЕЦЬ, -хідця, ч. 1. Людина, яка переселилася з іншої країни, краю, області і т. ін. 2. Людина, що перейшла з одного соціального середовища до іншого. ** Вйходець з тово світу - покійник, який, за народним повір'ям, виходить із могили.

Виходець в інших словниках

Виходець — Тлумачний словник української мови
Виходець — Фразеологічний словник української мови
Виходець — Словник чужомовних слів і термінів

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544