Вишуканий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВИШУКАНИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до вишукати. 2. прикм. Який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю. // Якай відзначається добірністю; зробл. з тонким смаком.