Вище — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВИЩЕ, присл. 1. Вищ. ст. до високо. 2. присл. Ближче до витоку, верхів'їв ріки від якого-небудь місця. 3. присл. Раніше, перед цим (про написане, сказане). 4. у знач, прийм., з род. в. Уживається для вказівки на те, над чим хто-, що-небудь піднімається або міститься, перебуває. // Поза межами чого-небудь, поза можливостями когось.