Влада — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВЛАДА, -и, ж. 1. Право керувати державою, політичне панування. 2. Керівні державні органи; уряд. // Особи, що мають урядові повноваження. ** Виконавча влода - одна з гілок державної влади, що володіє прерогативою виконання законів (Кабінет міністрів, міська, обласна адміністрація та ін.). Законодавча влода - гілка влади, якій належить виняткова прерогатива приймати нормативні акти, що мають вищу юридичну силу (Парламент), політична влода - здатність справляти значний вплив на поведінку мас за допомогою засобів, якими володіє держава. Тіньові влода - один із проявів політичної влади, що відрізняється відсутністю псолічного характеру дій ссо'єкта влади. 3. Право та можливість розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь. 4. переи. Сила чого-небудь, могутність.