Волок — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВОЛОК, -а, ч. 1. Невелика сітка з матнею для ловлі риби на неглибоких місцях. 2. Мотузок, за допомогою якого перетягують копиці сіна або колоди з одного місця в інше. 3. У давнину - назва місця найбільшого зближення двох судноплавних річок, де суходолом перетягали від однієї до іншої човни та вантажі. Тягти волоком.