Волокси — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВОЛОКСИ, -очу, -бчеш і розм. ВОЛІКСИ, -ічу, -ічеш; мин. ч. волік, волокла, волокло і волікла, волік-ло; недок., перех. 1. Тягти кого-, що-небудь поверхнею чогось. // Нести на собі когось або щось важке, великого розміру, що звичайно торкається землі. // Ледве пересувати (чоботи тощо). 2. розм. Силоміць (або переконавши) вести кого-небудь із собою.