ВОРКОТАТИ, -очу, -бчеш, ВОРКОТІТИ, -очу, -отиш, недок. 1. Те саме, що воркувати І. 2. перен. Те саме, що воркувати 2. 3. Те саме, що муркотати І. 4. розм. Виявляти своє незадоволення, гнів тощо приглушеною переривчастою мовою; бурчати. 5. Утворювати одноманітний приглушений звук -рокіт (про воду, машину і т. ін.).
Воркотати в інших словниках
| Воркотати — Тлумачний словник української мови |