ВОРОГ, -а, ч. І. Тни, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. // чого. Принциповий противник чого-небудь. 2. також збірн. Супротивник на війні, у воєнних діях. 3. перен. Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін.
Ворог в інших словниках
| Ворог — Тлумачний словник української мови |
| Ворог — Фразеологічний словник української мови |